Поновлювані джерела опріснення води
Альтернативні джерела опріснення води дають можливість розглядати раніше не перспективні моря і океани, як джерела водопостачання для поселень людей.
Глобальний попит на воду продовжує зростати, в той час як прісноводні джерела стають все більш дефіцитними через збільшення попиту на природні ресурси та останні зміни клімату. Особливо це виражено у прибережних напівпосушливих районах.
Знесолення морської, а також води з великим вмістом мінеральних речовин може бути використане для збільшення запасів прісної рідини.
Однак процес опріснення є досить енергоємним, часто використовують енергію з викопних джерел, ціноутворення яких залежить від загальносвітових ринкових цін. Доставка енергетичних ресурсів часто практично неможлива через велику віддаленість поселень і погану інфраструктуру навколо.
В наш час лише 1% від виробленої прісної води у Світі виробляють поновлювані джерела енергії.
Грунтуючись на постійне зростання цін на енергетичні ресурси, застосування альтернативних джерел для опріснення рідини стає цілком прийнятним варіантом нашого часу.
Постійне зростання споживання прісної води в країнах-імпортерах, таких як Індія, Китай та малі острови дає їм можливість виробляти обладнання для себе і всього світу, очищати воду, застосовуючи альтернативні джерела опріснення води.
Сьогодні використовують дві основні технології для знесолення рідини – це теплове опріснення яке використовує тепло для опріснення і мембранні технології очищення рідини (зворотний осмос) використовує прикладення високого тиску від насосів для розділення рідини на два потоки в корпусах, де встановлені мембрани зворотного осмосу для солонуватою або морської води.
Застосування цих методів для кожного окремого регіону в Світі різні так, наприклад, у посушливих регіонах з великою кількістю сонячної енергії доцільно використовувати для опріснення рідини сонячні концентратори для термічного опріснення. Прибережних регіонах з великим потенціалом вітрової енергії більше підійде знесолення, засноване на мембранної технології розділення рідини з електроживленням від вітрогенераторів.
Особливо цікаві ці технології в місцях віддаленого поселення людей на островах з невеликою чисельністю населення і поганою інфраструктурою, як для вироблення прісної води, так і для електрифікації поселень.
Зіставлення потреб у воді та відновлюваних джерел енергії є стратегічним інструментом для планування станцій опріснення рідини в окремо взятому регіоні.
Будівництво нових станцій знесолення рідини сприятиме розвитку регіонів особливо тих країн, які мають намір використовувати отриману воду для зрошування полів і розвитку аграрного і тваринницького господарства.
Таким чином, будівництво та розвиток джерел відновлюваної енергії слід розглядати як цінні економічні інвестиції, які знижують енергозалежність, покращують соціальні та екологічні позиції всередині держави.
Розвинена інфраструктура і стійка система водопостачання поселень здатна в довгостроковому порядку привести на місця нових інвесторів для розвитку різних сфер промислово-господарського сектору тим самим поступово поліпшити побут і економічне становище раніше бідних регіонів.