Обробка води озоном

Озонування води – це затребуваний метод, який дозволяє очищати великі обсяги води від бактеріологічних забруднень.

Системи озонування застосовуються в водоочистці вже більше 100 років для: знезараження, вилучення з води розчиненого заліза і марганцю, окислення елементів неорганічного і органічного походження, пестицидів, поліпшення смаку і зовнішнього вигляду рідини, видалення запахів.

Газ має властивість швидко розкладатися в повітрі і особливо у воді.

Ступінь розчинення газу в рідині залежить від значення рН та кількості речовин, що містяться у водному розчині.

При несуттєвому вмісті у воді кислот і нейтральних солей ступінь розчинності газу збільшується, наявність великої лужності знижує його розчинність.

Озонування чудово окисляє і адсорбує гумінові кислоти, які викликають кольоровість, надають воді жовте забарвлення.

Озон в 15-30 разів спрацьовує швидше хлору при знезараженні води.

Після хлорування рідина має зеленувато-жовтого забарвлення.

Вода, що пройшла обробку на станції озонування має блакитний відтінок.

При великих концентраціях заліза, марганцю і відсутності можливості їх видалення використовуючи інші технології, можливо, пристосувати озонування для окислення заліза і марганцю.

Установка озонування є універсальною технологією обробки води, виявляючи свою дію одночасно в органолептичному, фізичному і бактеріологічному відносинах.

Метод озонування води не змінює кількість розчинених мінеральних речовин у воді після її обробки, не вносить в воду додаткових речовин, як при хлоруванні.

Обработка воды озоном

Схема роботи системи озонування води.

У процесі роботи рідина збагачується киснем для знезараження і окислення домішок. Залишки газу видаляються на деструкторі.

Масова концентрація газу, що знаходиться у повітрі обслуговуючої зони не повинна перевищувати діючі норми і вимоги ГДК.

Безпека використання озону.

Озон є отруйною речовиною, він має подразнюючу дію.

Знаходження озону в повітрі легко виявити за гострим запахом, властивим цьому газу.

Концентрація газу в приміщенні зони обслуговування персоналу не повинна перевищувати 0.0001 мг/л. Короткочасне перебування людини в приміщенні з концентрацією газу в повітрі 0.001 мг/л, допускається. Концентрація газу 0.018 мг/л викликає задуху.

При обладнанні станції необхідно забезпечити короткі шляхи руху суміші повітря з озоном який виробляє генератор і подає до контактної ємності і газонепроникність трубопроводів, що підводять озон.

Установки знезараження можуть бути з напівавтоматичним або автоматичним керуванням.

Операція, яка в незалежності від типу автоматизації виконується в ручну - це очищення електродів яку потрібно робити один раз в рік.

Промислові установки знезараження часто комплектуються приладами для вимірювання дози газу (мг/л). Дія цих приладів базується на фотометричному або електролітичному принципі.